Файл для скачування. Вартість доставки 0,00 грн. Формат: ехе-файл, 2 МБ, потребує активації. Передплата.
Дана е-книга містить 90 сторінок формату А4 тексту шрифтом 10 з одинарним інтервалом.
В законі України “Про загальну середню освіту” одним із найважливіших завдань шкільної освіти визначено формування особистості учня, розвиток його здібностей і обдарувань, наукового світогляду. Виконання цього важливого завдання вимагає від учителя не тільки кропіткої і наполегливої праці щодо вдосконалення традиційних форм і методів навчання, а й пошуку нетрадиційних.
До цього педагога спонукає також те, що в учнів падає інтерес до знань, часто зустрічається байдуже ставлення до навчання, а то й навіть відверте небажання вчитися і відвідувати школу. Тому на перший план виходить виконання завдання, яке полягає в підвищенні інтересу учнів до вивчення навчальних дисциплін.
На мою думку одним із способів його (завдання) виконання є широке використання методів навчальної гри. Навчальну (дидактичну) гру ми розглядаємо як цікаву для учнів діяльність, що спрямована на формування знань, умінь і навичок. Однак одразу слід зауважити, що серед науковців і вчителів-практиків до цього часу не вироблено єдиних підходів до визначення поняття “навчальна (дидактична) гра” та й навряд чи найближчим часом це буде зроблено, враховуючи надзвичайну складність цього, на нашу думку без усякого перебільшення, умовно кажучи, складного педагогічного явища. Адже виконання школярами одного і того ж завдання в одному випадку може розцінюватися як навчальна вправа, а в іншому як навчальна (дидактична) гра. Наприклад, визначення істинних і хибних тверджень при виконанні письмового завдання з історії вважається навчальною вправою, а якщо необхідно знайти помилку у тексті (безперечно не таку, яка лежить на поверхні), і в цьому беруть участь команди, які змагаються між собою, то це вже буде грою.
За методикою проведення педагогічна наука виділяє різні види ігор, зокрема рольові, сюжетні, ділові, ігри-змагання. Якщо виходити з дидактичної мети, то ігри можуть бути актуалізуючими, формуючими, узагальнюючими, контрольно-корекційними.
У навчальному посібнику, який пропонується увазі читачів, автор вирішив обмежитися виключно брейн-рингом, який здебільшого є узагальнюючою та контрольно-корекційою грою. Саме ігри-змагання, на наше глибоке переконання, є найбільш цікавими для учнів і саме вони з числа інших ігор найбільше сприяють підвищенню інтересу школярів до вивчення історії. Адже прагнення перемогти в учнів не тільки середньої, а й старшої вікової ланки, настільки велике, що воно змушує школярів дуже ретельно готуватися до гри, усуваючи цим самим прогалини у знаннях, поглиблюючи їх (знання), працювати з додатковою літературою, відшуковувати нові підходи до вирішення тієї чи іншої навчальної проблеми.
У посібнику пропонуються запитання з брейн-рингу різного ступеня складності, які можна використати у класах із різним рівнем підготовки суб’єктів навчального процесу, із різним рівнем організованості і здатності до творчої праці і самостійного мислення.
Але у якому б класі гра не застосовувалася, вона повинна бути цікава її учасникам, повинна їх захоплювати, полонити їхню уяву, вона має бути жвавою і дотепною, радісною і легкою.
Багаторічна практика проведення навчальних ігор автором цього методичного посібника показала, що найулюбленішою грою для учнів є брейн-ринг. Ця гра проводилася не тільки на уроках і в позаурочний час, а навіть на Всеукраїнському рівні.
Ми розглядаємо брейн-ринг як командну гру, як колективний пошук істини. 20-ти річна практика проведення змагань з брейн-рингу між командами шкіл міста Мукачева, і, безперечно, ігри на уроках, довели корисність та високу ефективність використання вищеназваних завдань і велику зацікавленість учнів у цих завданнях. Адже завдяки брейн-рингу активізується навчальний процес, розвивається творче, логічне і нестандартне мислення учнів. Ця гра сприяє кращому засвоєнню термінів і понять, стимулює учнів до кропіткої роботи з першоджерелами та додатковою літературою, тренує пам’ять, розвиває кмітливість, виробляє вміння застосовувати здобуті знання на практиці, поглиблює та урізноманітнює внутрікурсові та міжпредметні зв’язки.
Бажання учнів здобути перемогу у грі є хорошим стимулом до ретельної підготовки, до постійного повторення пройденого навчального матеріалу, оскільки дуже мудро твердили римляни: “Repeticio est mater studiorum” (Повторення – мати навчання).
Брейн-ринг найбільше подобається учням тим, що він є командною інтелектуальною грою, в якій гравці обох команд знаходяться в рівних умовах. Під час цієї гри вони вчаться колективному мисленню і творчому застосуванню на практиці здобутих теоретичних знань. Вони вчаться мислити не тільки правильно, а й швидко, виробляють навички та вміння методом мозкового штурму за короткий час знаходити правильну відповідь, відкинувши при цьому все другорядне. Певною мірою можна навіть стверджувати, що учні вчаться діяти в екстремальних ситуаціях, з якими вони часто зустрічаються в наші важкі часи.
Щоб домогтися максимального ефекту від гри треба вміло скласти запитання. Наш досвід довів, що при цьому треба дотримуватися, щонайменше трьох правил:
1. Підручник, першоджерела, методичні посібники тощо не повинні містити прямої відповіді на поставлені запитання.
2. Підготовка до відповіді повинна включати як мінімум 2 мислительні операції.
3. Запитання має бути сформульоване в ігровій формі, але відповідь повинна бути однозначною.
Серед запитань з брейн-рингу можна виділити чимало типів. Зупинимося коротко на типах запитань по брейн-рингу з історії.
І-ий тип запитань – запитання на між предметні зв’язки.
ІІ-ий тип запитань – на між курсові зв’язки.
ІІІ-ій тип запитань – закінчити фразу.
ІV-ий тип запитань умовно можна назвати “хто (що) зайвий (зайве) і чому?”
V-ий тип запитань носить умовну назву “Кого (чого) не вистачає в списку і чому?”
VІ-ий тип запитань – “історичні рівняння”.
VІІ-ий тип умовно можна назвати “Впізнай подію, явище, діяча”.
VІІІ-ий тип – завдання на чисто логічне мислення, де знання фактичного матеріалу, або зовсім непотрібні, або в них є потреба лише в незначній мірі.
В ІХ–му типі запитань треба вставляти пропущені слова.
Х-ий тип запитань носить назву “Розшифруйте запис”.
Умовна назва ХІ-го типу запитань: “Криве дзеркало.”
ХІІ-ий тип – знайдіть помилку в тексті.
ХІІІ-ий тип – запитання, при відповіді на які треба пояснювати дії того чи іншого діяча, історичні явища, розвиток матеріальної і духовної культури тощо. Для відповіді на запитання цього типу замало знань фактичного матеріалу. Тут потрібно проявити кмітливість і нестандартне мислення, а іноді й почуття гумору. Наведемо три приклади:
ХІV-ий тип запитань вимагає знання учнями походження історичних термінів і понять.
Автор книги - Віктор Машіка. Сайт автора: mashika.com.ua
Мінімальні системні вимоги:
Операційна система Windows XP / 2003 / Vista;
Процесор частотою 1000 MHz;
Оперативна пам'ять: 512 МБ, або більше;
Клавіатура, мишка.